- удостоїтися
- див. удостоюватися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
удостоїтися
Смотреть что такое "удостоїтися" в других словарях:
удостоїтися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
удостоєння — (вдосто/єння), я, с. Дія за знач. удостоїти і удостоїтися … Український тлумачний словник
удостоюватися — (вдосто/юватися), ююся, юєшся, недок., удосто/їтися (вдосто/їтися), о/юся, о/їшся, док. 1) чого. Одержувати високу оцінку, нагороду, звання і т. ін. 2) чого або з інфін., а також без додатка. Одержувати що небудь як знак поваги, прихильності,… … Український тлумачний словник
честь — і, ж. 1) Сукупність вищих моральних принципів, якими людина керується у своїй громадській та особистій поведінці. || Громадська, станова, професійна і т. ін. гідність людини. Офіцерська честь. || Добра, незаплямована репутація, авторитет людини,… … Український тлумачний словник
вдостоєний — вдосто/єність, вдосто/єння, вдосто/їти, вдосто/ювання, вдосто/ювати, вдосто/юватися, вдра/тися див. удостоєний, удостоїти і т. д … Український тлумачний словник
сподоблятися — я/юся, я/єшся, недок., сподоби/тися, доблю/ся, до/бишся; мн. сподо/бляться; док., заст. 1) чого. Бути удостоєним чого небудь. 2) з інфін., зі спол. щоб. Мати честь, бути гідним, достойним … Український тлумачний словник
увінчуватися — уюся, уєшся, недок., увінча/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) Бути нагородженим за заслуги, удостоєним високої нагороди; приймати нагороду. 2) Прикрашатися вінком з чого небудь або чимось, схожим на вінок. 3) Закінчуватися вгорі чим небудь. || перен.… … Український тлумачний словник
сподобитися — дієслово доконаного виду бути удостоєним чого небудь; мати честь, бути гідним, достойним уроч … Орфографічний словник української мови
